Дефект міжпередсердної перегородки (ДМПП) у дитини: чим відрізняється від овального вікна і що робити

Через отвір кров тече зліва направо і зайвий раз проходить через праве передсердя, правий шлуночок і легені. Праві камери перекачують більший об'єм, але тиск у них у дитинстві зазвичай лишається нормальним. Тому серце довго справляється, і більшість дітей із малими та середніми дефектами скарг не має. Навіть великий ДМПП може не проявлятися в ранньому віці.

ДМПП становить близько 6–10 % вроджених вад серця. Часто його знаходять випадково: лікар чує негучний шум і особливе роздвоєння другого тону, а на ЕКГ видно затримку проведення у правому шлуночку. У немовлят цих ознак може не бути навіть за великого дефекту. Коли скидання крові значне, можливі повільний набір ваги в ранньому віці, а в старших дітей — гірша витривалість, задишка під час навантаження, втома і серцебиття.

Вторинний ДМПП і рідші форми

• Вторинний ДМПП. Розташований у центрі перегородки, в ділянці овальної ямки. Саме він може закритися сам, і саме його часто вдається закрити оклюдером.
• Дефект венозного синуса. Задня частина перегородки, біля порожнистої вени; часто поєднується з неправильним впаданням легеневих вен.
• Первинний ДМПП. Нижня передня частина перегородки, форма атріовентрикулярної вади.

Дефект венозного синуса і первинний ДМПП самі не закриваються, а оклюдер для них не підходить. Тому слово «вторинний» у висновку важливе.

ДМПП чи овальне вікно: у чому різниця

Обидва розташовані в міжпередсердній перегородці, тому в розмові їх часто плутають. Оглядові роботи називають три критерії: розмір отвору, наявність заслінки і об'єм скидання.

Межа не завжди чітка. Посібник MSD припускає, що частина дефектів до 8 мм, які закриваються до 3 років, насправді є розтягнутим овальним вікном. Про цей стан докладно написано на сторінці «Відкрите овальне вікно». Якщо два висновки називають одну знахідку по-різному, лікар дивиться саме на заслінку, скидання і праві камери.

Закриється сам чи ні: що відомо про розміри

Найбільше важать вихідний розмір і тип дефекту. Ось що дають джерела про вторинний ДМПП:

• Менше 3 мм. Більшість центральних дефектів закривається сама (MSD).
• 3–8 мм. Багато дефектів закривається до 3 років (MSD).
• 4–5 мм. У спостереженні 200 дітей закрилося 56 %, ще 30 % зменшилися до 3 мм або менше, операції ніхто не потребував.
• Понад 10 мм. У тому самому спостереженні жоден дефект сам не закрився, а 77 % потребували втручання.

Є й інша картина. У лікарняній серії 104 дітей із повторними ЕхоКГ дефект збільшився у 65 %, а закрився лише в 4 %. Вибірки різні, тому цифри не суперечать одна одній прямо, але пояснюють, навіщо потрібен контроль: дефект може не лише зменшуватися, а й рости разом із дитиною.

Сам розмір у міліметрах оцінюють разом із віком і зростом дитини, і він важить менше, ніж наслідки скидання для правих камер. Чого очікувати саме у вашому випадку, вирішує кардіолог за ЕхоКГ у динаміці.

Дефект міжпередсердної перегородки у новонароджених

У перші місяці знахідка часто тимчасова. У спостереженні з міста Сямень ДМПП мали 247 новонароджених: через 6 місяців дефект лишався у 27,5 %, через рік — у 13 %, через 2 роки — в 6,5 %. Тому в немовляти рідко поспішають із рішенням, якщо немає ознак перевантаження серця.

Дефект міжпередсердної перегородки: операція чи оклюдер

Малий дефект без скарг лише спостерігають, зазвичай із ЕхоКГ раз на 3–5 років, і закривати його не прийнято. Показанням до закриття в посібнику MSD є середній або великий дефект із перевантаженням правого шлуночка об'ємом на ЕхоКГ, зазвичай у віці від 2 до 6 років. Шведські автори описують закриття дефекту без скарг частіше у 3–5 років. Раніше це роблять за наявності скарг, легеневої гіпертензії, а інколи й хронічної хвороби легень.

Чому закривають, якщо дитина почувається добре? Значне скидання, що лишається на десятиліття, може з часом призвести до легеневої гіпертензії й порушень ритму, зазвичай уже в дорослому віці. Закриття в дитинстві й має запобігти цьому. Посібник MSD зазначає, що довготривала виживаність після закриття в дитинстві наближається до показників загальної популяції.

Є два способи:

• Оклюдер. Пристрій заводять через судину і розкривають у дефекті без розрізу грудної клітки. За даними MSD, це можливо у 85–90 % дефектів, якщо є достатні краї перегородки і дефект не розташований надто близько до важливих структур серця.
• Хірургічне закриття. Потрібне, коли країв бракує, а також за первинного дефекту чи дефекту венозного синуса.

Вибір між ними вирішує кардіолог за ЕхоКГ разом із хірургічним центром, інколи після черезстравохідної ЕхоКГ.

Після закриття дефекту без залишкових змін активність зазвичай звичайна. До закриття, якщо скидання незначне, шлуночки не збільшені і немає легеневої гіпертензії, італійська пропозиція дозволяє будь-які види навантаження, зокрема змагання, з одним винятком: дайвінг із балонами. Антибіотики для профілактики ендокардиту (інфекції внутрішньої оболонки серця) до втручання не потрібні, їх передбачають на перші 6 місяців після нього або за залишкового дефекту біля латки.